пліть
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Пліть солом'яна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 196.
Том 3, ст. 196.