платок
Платок, -тка, ж. 1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. 2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Том 3, ст. 192.