бухня

Бухня, -ні, ж. Маленькая хата изъ плохого матеріала, съ незаконченной (съ боковой стороны?) крышей. Гн. І. 81. Шух. І. 112.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.

Випадкові слова

Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).

повністю...

Гійво, -ва, с. Огромная грязь. Аф. 358.

повністю...

Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати. Вх. Зн. II.

повністю...