пітник

Пітник, -ка, м. 1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103. 2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 188.

Випадкові слова

Відживити Cм. відживляти.

повністю...

Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.

повністю...

Яйкати, -каю, -єш, гл. Кричать яй, жаловаться, охать. Желех.

повністю...