пінна
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 187.
Том 3, ст. 187.