підневіжувати
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Хотіли стареньких підневідить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 172.
Том 3, ст. 172.