підклад
Підклад, -ду, м. 1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад. 2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло. 3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Том 3, ст. 167.