підкапок
Підкапок, -пка, м. Монашеская камилавка. Чернець... стояв у підкапку. 2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 166.
Том 3, ст. 166.