підбільшати

Підбільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. підбільшати, -шаю, -єш, гл. 1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.

Випадкові слова

Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.

повністю...

Високоповажний, -а, -е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. К. ЧР. 211. високоповажний добродію! Милостивый Государь!

повністю...

Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.

повністю...