пити
Пити, п'ю́, п'єш, гл. 1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. 2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Том 3, ст. 154.