бурок
Бурок, -рку, м. Мостовая, вымощенная улица или дорога. на бурку жити. Жить на авось. сидіти на бурку. Быть безъ мѣста. Хвалити Бога, коли трапиться добре місце, а як же сидітиме на бурку. Був старий священник у Покрови. Висвятившись десь, не пристав на унію; от же не правив, на бурку сидів у Покрови, аж поки знов не настало благочестіє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Том 1, ст. 113.