бурло

Бурло, -ла, м. Ругань, ропотъ. Мнж. 176. збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Мнж. 176. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.

Випадкові слова

Уписний, -а, -е. Впиской.

повністю...

Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).

повністю...

Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.

повністю...