перстень
Перстень, перстінь, -теня и -рсня, м. 1) Перстень, кольцо. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Береш перстень, дай мі слово, люблю в світі тя єдного. Перстні дорогії. 2) Часть косы. Cм. коса 1. Ум. перстеник, персте́ничок, персте́нчик, перстенець, перстінець. перстінок. перстник, перстничок. Моя біла ручка у перстничку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 147.
Том 3, ст. 147.