бурий
Бурий, -а, -е. 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. 3) Сердитый, разсерженный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Том 1, ст. 112.