переполювати 2
Переполювати 2, -люю, -єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 133.
Том 3, ст. 133.