перемовляти
Перемовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Перезивать, перезвать, переманивать, переманить. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 128.
Том 3, ст. 128.