переміть
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2) переміть зв'язати. Завязать узломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 127.
Том 3, ст. 127.