перелюбити

Перелюбити, -блю́, -биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбим. Харьк. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 125.

Випадкові слова

Смажений, -а, -е. Жареный. Смажена капуста. Маркев. 47. Смажене сало. Маркев. 168. Оріхи смажені — каленые орѣхи. Маркев. 168.

повністю...

Ле́тарг, -гу, м. Летаргическій сонъ. Із сього летаргу пробудила нас рідна мова. К. ХП. 123.

повністю...

Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко. Котл. Ен. VI. 17.

повністю...