переглядати
Переглядати, -да́ю, -єш, сов. в. перегле́діти и перегля́діти, -джу, -диш, гл. 1) Пересматривать, пересмотрѣть. Почав переглядати порозгортувані на столах книжки. 2) Перещупывать, перещупать, ощупать всѣхъ. Всі сплять долі; упиряка заходився, — чисто всіх за голови переглядів. 3) Просматривать, просмотрѣть. Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 114.
Том 3, ст. 114.