пашниця
Пашниця, -ці, ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Ум. пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 104.
Том 3, ст. 104.