паскудник
Паскудник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. 2) Лошадиная болѣзнь. Карбункулъ у скота. збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 100.
Том 3, ст. 100.