пас
Пас, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. 2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски. 3) Полоса. 4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Ум. пасок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 99.
Том 3, ст. 99.