панування
Панування, -ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Том 3, ст. 93.