палій
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. 2) = паликопа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 89.
Том 3, ст. 89.