пайдити

Пайдити, -дить, гл. безл. Везти, удаваться. Ном. № 375. Такому господареві пайдитиме у господарстві. Ном. № 13414. Жому не пайдить на коні, а на воли пайдить найбільш. Кіевск. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.

Випадкові слова

Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.

повністю...

Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.

повністю...

Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.

повністю...