очунювати
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Сивилла трохи очуняла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 83.
Том 3, ст. 83.