охаба
Охаба, -би, ж. 1) Гнилая колода. 2) Лужа, болото, старое русло рѣки. 3) Негодникъ, негодница, безпутникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 78.
Том 3, ст. 78.