осока
Осока, -ки, ж. Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. — кочковата. Carex coespitosa. L. — кринична. C. praecox Jacy. — польова. С. Pseudocyperus. L. З того часу ставок чистий заріс осокою. Очерет, осока, чорні брови в козака.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Том 3, ст. 70.