опління
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Том 3, ст. 58.