опіром
Опіром нар. — стати. = опір стати. Стояли на сеймі опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Том 3, ст. 57.