онука
Онука, -ки, ж. 1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. 2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучка, онучечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 54.
Том 3, ст. 54.