озниця
Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Том 3, ст. 45.