огонь
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Том 3, ст. 37.