овес

Овес, -вівса, м. Овесъ, Avena sativa. — голий. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. Ном. № 650. Дає коню сіна й вівса. Мет. 75. Не хоче, як кобила вівса. Ном. № 5009. шити на овес. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. овесе́ць, овесок.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.

Випадкові слова

Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Камен. у. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти. Камен. у.

повністю...

Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки. КС. 1883. VII. 497.

повністю...

Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.

повністю...