обрив
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 24.
Том 3, ст. 24.