обніжок
Обніжок, -жка, м. 1) = обміжок. Упав сніжок на обніжок. 2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ. 3) мн. Перекладины между ножками стола или стула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 20.
Том 3, ст. 20.