обмана
Обмана, -ни, ж. 1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні. 2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Ум. обманонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 17.
Том 3, ст. 17.