неоковерний
Неоковерний и неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 553.
Том 2, ст. 553.