нема

Нема, немає, нар. 1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. Н. п. В мене батька немає, а матуся вмірає. Н. п. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає. Шевч. 141. 2) Не хочетъ, не желаетъ. А покоритись батькові й нені нема. Черном. А нема щоб піти до сусіди. Черном. 3) нема в світі над..., нема в світі, як... Нѣтъ выше, лучше... Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема цвіту білішого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку. Н. п. 4) нема де. Негдѣ; некуда. 5) нема кого́, кому и т. д. Некого, некому и т. д. Нема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч. 6) нема коли. Некогда. 7) нема куди. Некуда. 8) нема чого́, чому и т. д. Нечего, нечему и т. д. 9) нема-що. Нечего. Зіма — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема-що. 10) нема защо. Не за что. Ум. немаєчки.