недолюд

Недолюд, -да, м. = недолюдок. Шевч. 184. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога. Шевч. (О. 1862. III. 7).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.

Випадкові слова

Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.

повністю...

Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.

повністю...

Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.

повністю...