невинуватий
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный. 2) Не долженъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 539.
Том 2, ст. 539.