начерти
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 533.
Том 2, ст. 533.