наспоряти
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Том 2, ст. 522.