нарождати

Нарожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = народжувати. А як мене нарождала, — свою кров проливала. Грин. III. 690.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.

Випадкові слова

Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. І. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.

повністю...

Невиданський, -а, -е. Невиданный. Невиданське діло, щоб семинарист так довго не забував коханої. Св. Л. 269.

повністю...

Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.

повністю...