Перейти до вмісту
Словник Грінченка

напрямляти

Напрямля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напрямитися, -млю́ся, -мишся, гл. Направляться, направиться. Вийшли дівчата з Очкурового двору і напрямилися до батюшки. Мир. Пов. І. 147. Очі напрямились на його. Мир. ХРВ. 140.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 513.