налітати

Наліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 499.

Випадкові слова

Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Угор. та бо й ціле! Конечно. Фр. (Желех.).

повністю...

Розвидніти Cм. розвидняти.

повністю...

Хрестити, -щу, -стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. І. 97.

повністю...