накупатися II
Накупа́тися II, -па́юся, -єшся, гл. Накупаться. Син купається, не накупається.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 497.
Том 2, ст. 497.