накерувати
Накерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Направить, навести. Всі сили накерували.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 492.
Том 2, ст. 492.