надсаджувати
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2) — бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 486.
Том 2, ст. 486.