нагай

Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Рудч. Ск. II. 194. Донським нагаєм підганяє. Котл. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 475.

Випадкові слова

Похмеляти, -ляю, -єш, сов. в. похмели́ти, -лю, -лиш, гл. Опохмѣлять, опохмѣлить. Весь деньочок головоньку похмеляла. Грин. ІІІ. 325.

повністю...

Троща, -щі, ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Камен. у. Жовняри як трощі. Гол. 2) = трость 4. Шух. І. 256.

повністю...

Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.

повністю...